Людина, що спить (1974)

Драматична французька стрічка «Людина, що спить» — це некваплива подорож у цілковиту байдужість до життя, відчуження від буденних турбот і добровільне ув'язнення в собі. Головний герой, студент, раптом усвідомлює, що існування — це гіпнотичне повторення одних і тих самих ситуацій, дій, і в тому, як ми живемо, немає нічого нового чи «правильного». Чого він хоче? Навіщо існує? Блукаючи паризькими вуличками, юнак дедалі глибше занурюється в самотність, відмовляючись від контакту з навколишнім світом. Він обирає найбезпечніший шлях — відчуження, постійний «сон», виконання тих самих рутинних дій. Та чи знаходить герой справжню свободу, чи це лише ілюзія? У фільмі відсутній закадровий голос самого героя — його думки, почуття та судження передає оповідачка-жінка.