Сатанинська рапсодія (1917)

Витончена жіноча варіація міфу про Фауста, натхненна поезією Фаусто Марії Мартіні. Літня графиня Альба д’Ольтревіта, втомлена від блиску минулих років, укладає фаустівську угоду з демоном, який сходить до неї з картини. В обмін на вічну молодість і красу вона назавжди зрікається кохання, розбиваючи статуетку Амура. Знову розквітнувши, Альба поринає у вир легковажних інтриг, граючись почуттями чоловіків. Та коли в неї закохуються двоє братів, Трістано і Серджо, її безтурботна гра обертається трагедією. Пристрасть Серджо спалахує фатальним полум’ям, і Альба усвідомлює, що ціна молодості виявилася значно вищою, ніж вона могла уявити.