Годинник зозулі (1950)

Цей мультфільм — одна з пізніх робіт Ейвері на MGM, яка починається як атмосферна пародія на жахи Едгара Аллана По, але стрімко перетворюється на фірмовий ейверівський хаос. У центрі історії — чорно-білий кіт, якого довело до божевілля нескінченне «ку-ку» зозулі в настінному годиннику. Він звертається прямо до глядача, скаржачись на свій стан: у нього «дзвенить у вухах» (і дзвоники справді дзвенять), «очі великі, як блюдця» (вони розширюються й розбиваються, як тарілки), він «бачить речі» та «зривається з котушок». Усі ці кліше буквально оживають в абсурдний спосіб, створюючи комічний ефект божевілля. Вирішивши позбутися джерела своїх страждань, кіт береться за справу...