Жовта краватка (2025)

Це кінематографічна подорож крізь долю Серджіу Челібідаке — від босоногого хлопчика з румунської провінції до легендарного маестро, чиє ім’я стало синонімом музичної одержимості. У центрі сюжету — болісний діалог із владним батьком Демостене, який намагався зламати сина, але викував його характер. Юність митця минає в охопленому війною Берліні, де серед руїн і голоду він знаходить порятунок у звуках, що ведуть його до перших тріумфів. Далі — складна любов із Іоанною, яка стає його музою і тінню, та нескінченна боротьба з політичними системами, що прагнули підкорити його талант. Челібідаке постає як бунтар, який відмовлявся від студійних записів, бо вірив: музика живе лише тут і зараз, у подиху залу, у тремтінні смичка, у тиші перед першою нотою. Його шлях — це злети й падіння, самотність генія і незламна віра в те, що навіть на попелищі історії мистецтво здатне відродити людину.