Трамвай «Бажання» (1951)

Закохана в ілюзії, зламана реальністю: історія жінки, яка приїхала до сестри в пошуках порятунку, а знайшла лише цвинтар власних мрій. Вона — витончена квітка, що в’яне в брудних нетрях Нового Орлеана, де кожен подих повітря просякнутий потом, пивом і грубістю її зятя. Він — примітивна сила, що не визнає ніжності, і для нього її вишуканість — лише маска брехні. Між ними — крихка вагітна сестра, яка намагається втримати рівновагу між любов’ю до брата-чоловіка та жалю до старшої, що втратила все: дім, гроші, молодість і здоровий глузд. Кожен вечір перетворюється на дуель: її істеричні монологи проти його тваринного реготу, її спогади про минуле щастя проти його жорстокої правди сьогодення. Коли останній трамвай проїжджає повз зупинку «Надія», стає зрозуміло: ця жінка вже не втече від себе, а єдине, що їй залишилось, — прийняти безумство як єдиний рятівний берег.