Поки не настала ніч (2000)

Це історія про людину, яка запалила вогнище свободи, але сама згоріла в його полум’ї. Рейнальдо Аренас народився в багнюці злиднів, де кожен подих був викликом, а кожне слово — зброєю. Його вірші, народжені з голоду та болю, стали гімном для мільйонів, а сам він — голосом тієї революції, що обіцяла світанок. Проте коли дим війни розвіявся, а Куба скинула старі кайдани, поет зрозумів: нові окови виявилися міцнішими за попередні. Його щирість про власне серце, яке билось не так, як вимагав режим, перетворила його з національного героя на державного злочинця. Два роки тюремного пекла, де він втратив усе, окрім рядків, що пекли його зсередини, стали його розплатою за правду. Утікши до чужини, він шукав притулку, але знайшов лише тінь смерті, яка вже давно крокувала поруч. Його трагедія — не в переслідуванні чи вигнанні, а в тому, що навіть на волі він залишився в’язнем власних ідеалів, які зрадили його першими. Це фільм про ціну, яку платить митець за те, щоб лишатися собою, коли світ навколо вимагає бути кимось іншим.