Мулен Руж (1952)

Париж кінця XIX століття: місто, де світло газових ліхтарів і блиск шампанського приховують драму однієї з найяскравіших фігур Монмартру. Анрі де Тулуз-Лотрек — аристократ за кров’ю, карлик за тілом, геній за духом. Він створює ті самі афіші «Мулен Руж», що зробили його відомим, але щоночі повертається до порожньої майстерні, де його чекають лише полотно, абсент і біль. Фільм занурює нас у вир богемного життя: танцівниці, повії, художники й поети — усі вони стають його моделями й свідками його пристрастей. Кожен мазок пензля — це спроба втекти від власного тіла, кожен роман — пошук тепла, яке згасає швидше, ніж світло рампи. Це історія про те, як потворність стає красою, а самотність — безсмертям.