Марсіани, забирайтеся додому (1989)

Млявий і невдалий музикант Марк Деверо навіть не здогадувався, що його посередня пісенька стане сигналом для далекої цивілізації. Марсіани, почувши її, сприймають композицію як вищий прояв людської душі й вирушають на Землю з миролюбною місією — вивчати людство. Однак їхня химерна зовнішність, здатність зливатися з натовпом, з'являтися й зникати за бажанням, а головне — примушувати людей говорити правду, викликають паніку. Для американського уряду це виглядає як підривна змова, а Деверо, якого вважають спільником прибульців, рятується від арешту лише тим, що вдає божевільного.