Вічність і один день (1998)

Останній день поета Александера минає на межі між лікарняним порогом і власним кінцем. Він намагається завершити поему XIX століття, але слова зраджують його, як і час. Передаючи доньці лист від матері, він занурюється у спогади про кохання, яке колись освітлювало його життя. Та раптова зустріч із маленьким албанським хлопчиком, врятованим від торговців людьми, стає останнім шансом відчути зв’язок із життям. Разом вони мандрують крізь туманні пейзажі, де музика, танець і поезія сплітаються з болем втрат і надією на спасіння. Поруч із дитиною поет знаходить нові слова — не для поеми, а для власного прощання зі світом.