Білий автобус (1967)

Молода жінка, втомлена від безбарвного життя секретарки, балансує на межі самогубства. Після чергового робочого дня вона вирушає на вокзал, де потрапляє у вагон, переповнений футбольними фанатами. Потяг привозить її до безіменного північного міста, де вона долучається до групи туристів, які вирушають у сюрреалістичну екскурсію білим автобусом. Серед мандрівників — мер і охоронець церемоніального жезла, які з дивною регулярністю коментують фабрики, заводи та заклади культури. Ця подорож стає для жінки химерним шляхом крізь абсурд буденного світу, де межа між реальністю та маренням остаточно стирається.