☆

У невеликому американському містечку, де людство завжди відчувало себе безсилим перед силою природи, раптова повінь змінює все. Річка, що вийшла з берегів після тривалих дощів, змушує рятувальників евакуювати майже всіх мешканців. Але дехто вирішує залишитися — не через відчай, а через злочинний задум. Місцева банда дізнається, що повз місто незабаром проїде інкасаторський автомобіль із мільйонами доларів. Скориставшись тим, що правоохоронці зайняті порятунком людей, зловмисники планують викрасти гроші та безслідно зникнути. Єдині, хто може їм завадити, — місцевий шериф та його нечисленні помічники, які не мають жодної надії на підкріплення. Та доля готує несподіваний поворот: охоронець, що супроводжував вантаж із грошима, виявляється не просто свідком, а справжнім бійцем. Він не збирається благати бандитів про порятунок — навпаки, готовий самотужки протистояти всій банді. І поки в його руках є зброя, жоден із злочинців не може бути впевненим у своїй перемозі.

Четверо друзів, які будують своє життя на межі реального та надприродного, отримали свій дар ще в дитинстві, коли заступилися за хлопчика-інваліда. Але доля розпорядилася так, що їхні шляхи розійшлися, залишивши по собі лише спогади та нездійсненні надії. Традиційне зимове полювання у глухій місцевості обертається для них справжнім жахом: спочатку вони зустрічають загадкову жінку на дорозі, а потім стають свідками дивної міграції тварин. Невдовзі з’ясовується, що в лісі оселився прибулець, здатний вселятися в людські тіла. Військові, які прибувають на місце подій, виявляються безсилими проти такого ворога. Єдина надія — це Даддітс, загадкова людина з надприродними здібностями, чиє минуле приховує ще більше таємниць, ніж теперішнє. Друзям доведеться об’єднатися, щоб протистояти тому, що не піддається поясненню, і згадати, що справжня сила — у їхньому давньому зв’язку.

Денні — пес: жорстока драма про людину-зброю, яка вчиться бути людиною. Джет Лі у ролі Денні, вихованого як бойовий пес, тікає від кримінального боса (Боб Хоскінс) і знаходить притулок у сліпого піаніста Сема (Морган Фрімен). Бої від Юена Ву-Піна — шалені й хореографічно бездоганні, а Моцарт стає ключем до зворушливого переродження звіра на людину.

Утікаючи від жорстокого коханого, Джин Гілкайсон таємно забирає свою маленьку доньку Гріффі на ранчо свекра Ейнара у Вайомінгу. Між Джин і Ейнаром давно точиться ворожнеча, адже він звинувачує її у загибелі сина в автокатастрофі. Ейнар тим часом піклується про друга Мітча, який постраждав від нападу ведмедя, і ще не знає, що має онуку. Поки Мітч одужує та вчиться прощати ведмедя, Ейнар відчуває, що його ставлення до Джин змінюється на краще.

У маленькому американському місті Лео Бідермен разом із друзями захоплюється астрономією. Одного вечора він помічає в небі загадковий об'єкт і фотографує його. Знімок потрапляє до вчених, які з жахом усвідомлюють: це комета, що невпинно летить до Землі. До неминучого зіткнення залишається рік. Світові уряди об'єднуються, та всі спроби знищити загрозу зазнають краху. Тоді людство дізнається правду. Перед лицем спільної трагедії старі образи зникають, гріхи прощаються, а люди розкривають найкращі риси характеру. Ця історія про особистий біль і надію не залишить байдужим ні шанувальників катастроф, ні поціновувачів мелодрам.

У центрі сюжету — доктор-епідеміолог Сем Деніелс, чиє особисте життя тріщить по швах через неминуче розлучення. Та замість того щоб займатися родинними справами, він отримує термінове відрядження до віддаленого африканського села, де за лічені години вимерла вся громада від невідомого смертоносного вірусу. Сем негайно б'є на сполох і вимагає від начальства жорстких карантинних заходів, але його побоювання сприймають як надмірну обережність. Тим часом інфіковану мавпу нелегально переправляють до США, де вона тікає в ліс, встигнувши заразити свого випадкового власника — і його смерть стає першою ланкою у ланцюгу цивільної епідемії. Ігноруючи прямий наказ, Сем вирушає прямо в епіцентр спалаху, де несподівано зустрічає свою колишню дружину. Разом вони доходять невтішного висновку: вірус розмножується з жахливою швидкістю і вбиває за п'ять годин, а сироватки не існує. Коли ситуація стає критичною, начальник Сема зізнається у страшній правді: цей вірус був створений у їхній власній лабораторії, і єдиний порятунок — кров тієї самої першої зараженої мавпи, яку ще потрібно знайти.

«Велика крадіжка» — американська кримінальна комедія за романом Елмора Леонарда. Джек Райан — чарівний серфінгіст і спритний злодій, який заробляє дрібними крадіжками та шахрайством. Любов до хвиль, пригод і дівчат приводить його на Гаваї, де він наживає могутнього ворога — помічника корумпованого багатія Рея Рітчі. Після короткого ув'язнення Джек влаштовується різноробочим у туристичний пансіонат із бунгало і починає обчищати безтурботних гостей. Усе змінюється, коли до нього звертається Ненсі — коханка Рітчі — із пропозицією легкої, але дуже прибуткової справи: лише відвідати особняк мільйонера і винести невеликий пакунок.

У недалекому майбутньому, коли Земля задихається від природних катаклізмів, команда вчених таємно розробляє революційне водневе паливо — останній шанс цивілізації на порятунок. Але за мить до прориву невідомі викрадають усі документи й підривають лабораторію. Підозра падає на молодого техніка Едді та фізика Рейчел Вайс. Тепер вони — втікачі, яких переслідують ФБР і поліція. Щоб довести невинність, їм доведеться знайти справжніх злочинців, адже на кону не лише їхня свобода і честь, а й майбутнє планети. Це історія про те, що навіть найблагородніші ідеї можуть бути невигідні тим, хто при владі, і що на шляху до правди завжди стоять ті, хто готовий на підлість.

1968 рік. Генрі Брубейкер, призначений наглядачем Вейкфілдської в'язниці, вирішує змінити систему зсередини. Він інсценує власне ув'язнення, щоб на власні очі побачити корупцію, зґвалтування та тортури, які стали нормою. Виснажлива праця на полях до п'ятнадцяти годин на добу, незаконне утримання тих, хто вже відбув покарання, — це лише частина жахіть, свідком яких він стає. Брубейкер розуміє, що боротьба зі зловживаннями має вийти за межі однієї установи. Він кидає виклик усій пенітенціарній системі США, ризикуючи всім заради справедливості.

Джон Седлі народився з обличчям, яке саме життя позначило як чуже. З дитинства він звик до поглядів, сповнених відрази, і до думки, що його місце — лише серед тих, хто переступає закон. Разом із напарником Майкі він роками виживав у злочинному світі, поки одного разу партнер не підставив їх під час пограбування. Майкі загинув, а Джон опинився за ґратами, де єдиним паливом для нього стала люта жага помсти. Та доля підготувала йому несподіваний поворот: у в'язниці його бере під своє крило хірург, який дарує йому нове, майже бездоганне обличчя. Під амністією Джонні виходить на свободу вже іншою людиною — з новим обличчям, але зі старими рахунками. Тепер він починає небезпечну гру, щоб покарати зрадника й віддати шану загиблому другові. Чим обернеться ця подорож крізь біль, помсту та спокуту — глядач дізнається, лише додивившись цю напружену кінострічку до кінця.

У місті, де страх став буденністю, зникають молоді дівчата. Їх викрадає невловимий маніяк, який називає себе Казановою. Поліція безсила, сліди обриваються, а кількість жертв зростає. Але одна з полонянок тікає. Тепер вона не просто свідок — вона мисливець. Разом із талановитим детективом вона відкриває полювання на Казанову. Та що далі вони просуваються, то заплутанішими стають загадки. Кожен крок наближає до правди, але ціна може бути надто високою. Що сталося з викраденими дівчатами і навіщо це йому потрібно? Відповідь схована в темряві, де кожен поцілунок може стати останнім.

«Амістад» — це потужна історична драма Стівена Спілберга, заснована на реальних подіях 1839 року. Коли поневолені африканці захоплюють іспанську шхуну «Амістад», їхня спроба повернутися на батьківщину обертається судовою битвою, що сколихнула Америку напередодні Громадянської війни. Фільм майстерно відтворює епоху, а унікальний африканський діалект у діалогах додає розповіді автентичності. Завдяки блискучому акторському складу та режисерській точності Спілберга, «Амістад» стає не просто історичною хронікою, а пристрасним закликом до справедливості та людяності.