Ґенсбур: кохання хулігана (2010)

Люсьєн виростав у французькій родині піаніста, де батько наполегливо навчав його грі на фортепіано, але хлопчик мріяв про військові ігри. У роки окупації вулицями міста ходили гітлерівські солдати, а євреїв зобов'язали носити жовту шестикутну зірку. Коли мама відмовилася купити синові іграшковий пістолет, Люсьєн викрав його з магазину. Хлопчик мав бурхливу уяву, любив малювати, складати казки для сестер і грав на піаніно, але не ті твори, що хотів батько. Батько влаштував різнобічно обдарованого сина до Художньої академії на Монмартрі. У фантазіях Люсьєна з'явилася людиноподібна істота, яка лякала його, а згодом хлопчик зрозумів, що це його друге я, з яким можна говорити, грати й радитися. У Художній академії Люсьєну доводилося малювати з натури. Скориставшись нагодою, безпосередній і прямолінійний хлопчик познайомився з натурницею.