Туринський кінь (2011)

Туринський кінь — це останній і найрадикальніший фільм Бели Тарра, який у 2011 році здобув гран-прі Берлінського кінофестивалю. Відштовхуючись від легендарного епізоду, коли Фрідріх Ніцше обійняв коня на вулиці Турина і заплакав, режисер створює похмуру притчу про бідного однорукого селянина та його дочку, які живуть у брудній халупі на околиці глухого села. Разом із загубленим конем вони щодня виконують один і той самий набір дій, борючись за виживання. Глядач стає свідком шести довгих днів, протягом яких світ поступово вмирає. Це не просто історія про злидні та відчай, а болісне спостереження за смертю людства, що тоне в сірості буднів. Після церемонії нагородження Бела Тарр заявив, що назавжди прощається з кіно, що змусило багатьох кіноманів переглянути всі його роботи.