Це місто (2024)

Данте — студент Бірмінгемського коледжу й молодий поет, який не палить, не вживає наркотиків і не танцює. Він розбитий серцем, бо Фіона, дівчина, яка йому подобається, відмовляється випити з ним чашку чаю. Ніжна, дивно тендітна душа, як називає його подруга Джінні, яка любить його всім серцем. Вона пише музику, але не може вимовити слів. Він може творити слова, але не музику. Це дослідження мистецтва як способу втечі, страждання й відчаю як тигля, у якому талант може стати генієм. Двоюрідний брат Данте, Бардон, живе в Ковентрі з батьком Імонном, який активно пов’язаний із місцевим «батальйоном» ІРА та змушує сина, який цього зовсім не бажає, брати участь у русі. Через них, а також матір Бардона Естеллу й бабусю Марі ми отримуємо рідкісний інтимний портрет наслідків життя під владою терористичної організації. Страх всюди, нормальне життя не може тривати. Руйнація тягнеться неймовірно далеко й неймовірно глибоко.