☆

Данте — студент Бірмінгемського коледжу й молодий поет, який не палить, не вживає наркотиків і не танцює. Він розбитий серцем, бо Фіона, дівчина, яка йому подобається, відмовляється випити з ним чашку чаю. Ніжна, дивно тендітна душа, як називає його подруга Джінні, яка любить його всім серцем. Вона пише музику, але не може вимовити слів. Він може творити слова, але не музику. Це дослідження мистецтва як способу втечі, страждання й відчаю як тигля, у якому талант може стати генієм. Двоюрідний брат Данте, Бардон, живе в Ковентрі з батьком Імонном, який активно пов’язаний із місцевим «батальйоном» ІРА та змушує сина, який цього зовсім не бажає, брати участь у русі. Через них, а також матір Бардона Естеллу й бабусю Марі ми отримуємо рідкісний інтимний портрет наслідків життя під владою терористичної організації. Страх всюди, нормальне життя не може тривати. Руйнація тягнеться неймовірно далеко й неймовірно глибоко.

У похмурих нетрях Лондона, де вуличні банди диктують свої закони, шістнадцятирічний Том намагається вижити разом із бабусею, тримаючись подалі від небезпеки. Та доля втручається, коли він стає свідком жорстокого нападу на квартиру Люсі — дівчини, до якої палає його серце. Помічений нападниками, хлопець отримує кулю, але диво рятує його: смартфон приймає удар, а уламки пристрою назавжди змінюють його мозок. Прокинувшись, Том відчуває неймовірну силу — тепер він чує імпульси, бачить сигнали та керує будь-якою електронікою, від телефонів до камер спостереження. Цифровий світ стає продовженням його свідомості, а місто — системою, яку він може зламати. Але замість утечі Том обирає шлях помсти й справедливості, перетворюючи свою нову силу на зброю проти тих, хто зруйнував його життя.