Телемережа (1976)

У стрічці «Ефірна безодня» легендарний телеведучий Артем Сокіл два десятиліття був обличчям вечірніх новин каналу «Промінь». Його репортажі формували думку мільйонів, але одного ранку продюсер повідомляє: рейтинги впали до нуля, і програму закривають. Не стримавши відчаю, Артем у фінальному випуску оголошує, що наступної ночі назавжди зникне з ефіру — і з життя. Команда встигає зупинити його, але скандал неможливо замовчати. Керівництво дає йому останній шанс: вибачитися перед глядачами наживо. Замість покаяння Артем вибухає гнівною тирадою про абсурдність існування та фальш телебачення. Редактор програми, Тарас Мельник, готовий вимкнути мікрофон, але раптом бачить: рейтинги шалено зростають, соцмережі вибухають, а кожне слово Сокола стає цитатою. Тарас розуміє — перед ним не божевільний, а золота жила. Він скасовує звільнення й перетворює Артема на головного героя нового жорстокого шоу, де правда стає зброєю, а ефір — полем битви за увагу, від якої вже не втекти.