Білосніжка і семеро гномів (1937)

У казковому королівстві, де тіні лягають навіть на найяскравіші промені сонця, живе дівчина з серцем, чистішим за гірський струмок. Її мачуха, королева, що звикла бачити лише власне відображення, приховує за кришталевим дзеркалом темну заздрість. Одного дня дзеркало розкриває правду: краса Білосніжки сяє яскравіше, ніж будь-який самоцвіт, і тоді отрута ревнощів проростає в королівській душі. Мисливець, якому наказано вбити дівчину, не може підняти руку на таку невинність і лишає її наодинці з дрімучим лісом. Там, серед мерехтливих світлячків і таємничих стежин, Білосніжка знаходить прихисток у хижці, де мешкають семеро дивакуватих гномів — кожен зі своєю вдачею, але всі разом вони творять дивовижну родину. Вони сміються, працюють у сяючих шахтах і навчають дівчину, що справжнє багатство не в золоті, а в дружбі. Та спокій крихкий, мов лід на весняній річці: дзеркало знову шепоче королеві про живу суперницю. Чаклунка, перевдягнена в стару жебрачку, приносить у ліс червоне, наливе соком яблуко — єдиний плід, здатний занурити світ у безмовний сон. Чи врятує кохання принца, що шукає не просто вродливе обличчя, а душу, здатну пробудити навіть мертву тишу? Це історія про те, що навіть найотруйніші чари розбиваються об щирість, а справжня магія живе не в заклинаннях, а в тих, хто вірить у дива.