Джилліан на її 37 день народження (1996)

На віддаленому острові, де море не вщухає, а місяць сяє мов срібний ліхтар, самотній батько Девід виховує доньку на межі двох світів. Щоночі, коли хвилі розбиваються об берег, з темряви з'являється Джилліан — дружина, яку він поховав два роки тому. Вона приходить не як привид, а як жива мрія, сповнена тепла й любові. Для Девіда це — єдине щастя, яке він не готовий віддати навіть смерті. Та чи довго можна тримати таємницю, коли саме море шепоче правду? Це історія про втрату, віру та межі між реальністю й вічністю, де кожен захід сонця може стати останнім побаченням.