Будинок воскових фігур (1953)

На початку XX століття в Нью-Йорку скульптор Генрі Джаррод створює воскові фігури історичних постатей, ставлячись до них як до власних дітей, особливо до Марії Антуанетти. Його партнер Метью Берк вимагає кривавіших експозицій, а після відмови підпалює музей заради страховки. Джаррод гине у вогні, рятуючи свої роботи. Згодом у місті з'являється знівечений чоловік, з моргів зникають тіла, а новий музей воскових фігур Джаррода відкривається. Сам скульптор вижив, але пересувається в інвалідному візку, а його спалені руки більше не можуть ліпити.