☆

Зима 1943 року. Мати прокидається в холодній квартирі й виявляє, що її шестирічний син Генріх зник. У відчаї вона вибігає на заметену снігом вулицю. Двері сусідів-євреїв відчинені навстіж — усередині панує руїна, а на одвірку чорніє зірка Давида. У спалахах спогадів оживає зворушлива дружба Генріха з Давидом, сином сусідів. Діти були нерозлучні, тож коли родину Давида мали депортувати, мати Генріха, аби врятувати сина від жахливої правди, вигадала історію про подорож до чарівної Іграшковії. Та дитяча віра й відданість виявилися сильнішими за страх: Генріх, не усвідомлюючи справжнього сенсу трагедії, спакував валізу й рушив разом із другом у невідомість.