☆

У лютому 1939 року, коли Іспанія стогнала під диктатурою Франко, художник Хосеп Бартолі залишив батьківщину в пошуках свободи. Але замість притулку у Франції він потрапив до концентраційного табору, де голод і жорстокість стали щоденністю. Серед відчаю доля зводить його з жандармом, який таємно передає йому олівець і папір — крихітний промінь надії. Згодом шляхи Бартолі ведуть до Нью-Йорка та Мексики, де він зустрічає Фріду Кало. Її мистецтво і пристрасть запалюють у ньому нове кохання, але минуле не відпускає. Це історія про виживання, творчість і кохання, що народжується на руїнах війни.

Іспанія, 1940 рік. Колишнього президента незалежної Каталонії Льюїса Компаньша перевозять з Мадрида до Барселони. У місті його розміщують в фортеці Монжуїк, яка використовується в якості в'язниці. Режим Франко намагається приховати від місцевих жителів факт ув'язнення президента. У Монжуїку починають підготовку до закритого суду над Льюїсом. Влада призначають капітана Рамона де Колубі адвокатом для ув'язненого. Начальство і прокурор натякають йому, що його роль є суто формальною. Рамон не в захваті від покладеної на нього місії. Не так давно він і сам був в'язнем в катівнях Монжуїк, і надмірне завзяття може бути розцінено франкістами, як прояв сепаратизму. Льюїс не має ілюзій з приводу своєї подальшої долі. Рамон намагається надихнути підзахисного. На його думку, Компаньш може розраховувати на справедливий суд. Адвокат вирішує чесно виконати свої обов'язки і домогтися виправдання для Льюїса. Тим часом прихильники опального президента готують план його звільнення...