☆

Чотирирічний Каю впевнений: чекати, поки виростеш, — марна справа, адже він уже почувається дорослим. Кожен його день сповнений маленьких див, а яскрава уява перетворює звичайні речі на справжні пригоди. Навіть заборона самому готувати в саду біля багаття не засмучує хлопчика — натомість він вигадує казку про падаючі зірки. Батьки прокидаються пізно, тож Каю знає: треба допомогти з ранковими приготуваннями, хоча йому цього й не хочеться. Йому не подобається, що батьки працюють, і тоді тато часто розповідає синові, чому кожному важливо працювати. Інколи разом із татом Каю водить кота Гілберта до ветеринара, а потім вони заходять у планетарій — і буденність знову поступається місцем чудесам.