☆

Молода адвокатка Авріл береться за справу, яка кидає виклик не лише її професіоналізму, а й уявленням про справедливість: вона має захистити собаку на ім’я Космос, який тричі кусав людей і тепер може бути приспаний. Цей процес стає першим за століття судом над твариною, перетворюючись на сатиричну притчу про права, провину й людяність. Доводячи, що Космос не річ, а жива істота, Авріл відкриває суспільству очі на відповідальність і забобони, які давно час переглянути.

У центрі канадської драми «Мамочка» — історія про нестерпну любов, що межує з ненавистю. Діана, жінка за п’ятдесят, намагається врятувати свого п’ятнадцятирічного сина Стіва, який страждає на психічні розлади та схильний до агресії. Після чергового спалаху люті та пожежі у виправному центрі хлопцю загрожує колонія або психлікарня. Попри скепсис оточення, Діана вирішує самостійно подолати хаос і бере Стіва додому. Їхнє спільне життя перетворюється на болісне протистояння, сповнене сварок, бійок і взаємних вимог. Крихкий спокій у дім приносить Кайла, колишня вчителька з нервовим зривом у минулому, яка стає домогосподаркою. Проте ця тиша виявляється оманливою, і пристрасна, руйнівна любов матері та сина знову виходить на поверхню, ставлячи під сумнів можливість порятунку.

Марі та Франсіс — найкращі друзі, які звикли ділитися всіма таємницями. Франсіс, гей, завжди допомагав Марі розуміти чоловіків, аж поки на їхньому шляху не з’явився Ніколя — втілення краси, що затьмарює розум обом. Їхній зв’язок перетворюється на дивний трикутник, сповнений прогулянок, філософських розмов про естетику та спільних ночей. Але ідилія руйнується, коли Марі та Франсіс по черзі освідчуються Ніколя в коханні, а у відповідь чують лише холодну байдужість. Дружба тріщить по швах, Ніколя тікає до Азії, а двоє закоханих залишаються з розбитими серцями. Роки потому доля знову зводить їх разом — і тепер кожен мусить зіткнутися з минулим, щоб зрозуміти, чи можливо відродити те, що здавалося втраченим назавжди.

Між матір’ю та сином розгортається тиха, але виснажлива війна, де любов межує з удушенням. Шанталь, жінка, чия краса давно потьмяніла від розчарувань, тримає юного Юбера біля себе не з турботою, а з відчаєм. Її нездатність відпустити минуле робить сина заручником її самотності. Юбер, вразливий і спраглий справжнього життя, опиняється між двох вогнів: власними підлітковими бурями та материнською потребою в ньому як у єдиному сенсі. Кожен крок до дорослішання обертається зрадою, кожне почуття – провиною. У цьому клубку ніжності й болю народжується питання: чи здатне кохання врятувати, чи воно вже стало зброєю?