☆

У сучасному французькому кіно комедії тримають особливу планку, і справа не лише в дотепних жартах, а в неповторній атмосфері, яку рідко вдається відтворити навіть голлівудським режисерам. У центрі сюжету — родина Верней. У Клода та Марі четверо дорослих доньок, і кожна вже має чоловіка. Однак жоден із зятів не є французом: молодша обрала афроамериканця, старша — єврея з Ізраїлю, а ще двоє — азіата та араба. Клод давно змирився з цим вибором, хоч конфлікти в минулому були гострими. Та одного вечора за сімейною вечерею старша донька оголошує про переїзд на історичну батьківщину чоловіка. Перш ніж Клод встигає отямитися, три інші пари також зізнаються, що планують залишити Францію. Для нього це неприпустимо. Разом із дружиною він вирішує зробити все можливе, аби втримати доньок від цього, на думку батьків, помилкового кроку.

Заможний і шанований активіст Жан-Етьєн під час теледебатів, аби перевершити опонента, зопалу обіцяє прихистити будь-яких іммігрантів та біженців, які потребують допомоги. Та красномовство має наслідки: невдовзі під воротами його розкішного будинку розкидається цілий табір ромів, які шукають даху над головою. Відступити означає втратити обличчя, тож Жан-Етьєн змушений дотримати слово й оселити несподіваних гостей у власних апартаментах. Проте незвані мешканці швидко почуваються як удома, перетворюючи розмірене життя господаря на справжній вир політичних наслідків, соціальних конфліктів і несподіваних відкриттів.

Молодий французький поліцейський Хосе Фернандес звик беззаперечно виконувати накази. Його завдання — екстрадувати до Кабула Якима, якого підозрюють у тероризмі, хоча жодних доказів немає. Під час пересадки на Мальті Хосе через непорозуміння приймають за араба-терориста. Тепер він разом із підозрюваним змушений тікати від поліції. Лише опинившись у вирі подій, Фернандес усвідомлює, що сліпа віра в систему може бути небезпечнішою за будь-якого ворога.

У центрі сюжету — життя звичайної французької родини Верней, яка сповідує католицькі традиції. Мсьє і мадам Верней прожили в шлюбі багато років і виховали чотирьох доньок. Троє з них уже одружилися, але їхній вибір шокував батьків: одна обрала китайця, друга — араба, третя — єврея. Сімейні свята перетворилися на справжнє пекло через культурні та релігійні розбіжності, спалахували конфлікти, і навіть відчувався расизм. Втомлені від постійної напруги, Верней дали обітницю більше не приймати таких зятів. Усі надії покладалися на молодшу доньку: її обранець мав бути православним християнином, європейцем, а краще — французом. Але дівчина закохалася в представника негроїдної раси. Жах батьків був невимовним. Тепер родина має готуватися до весілля, яке обіцяє стати цілком божевільним.

Еліс має все: роботу, друзів, родину — усе, крім коханого, який пішов назавжди. Її подруги вирішують втрутитися й дарують на день народження путівку до готелю «Нормандія», де на неї нібито чекає старий знайомий. Але замість нього Еліс зустрічає загадкового француза й миттєво поринає у вир почуттів. Кожен день із ним — як казка, та подруги розгублені: чи стане цей роман довгоочікуваним щастям, чи обернеться зовсім іншим?

У вигаданій арабській країні Табулістан двоє простих пастухів дізнаються шокуючу правду: про їхню батьківщину не знає жоден куточок світу. Щоб прославити рідну землю, вони обирають найбільш радикальний і абсурдний план — підірвати Ейфелеву вежу в Парижі. Захопивши літак, герої впевнено летять до мети, але доля втручається: замість Парижа вони приземляються на Корсиці. Та наполегливі терористи-початківці не збираються здаватися. Попереду на них чекає низка неймовірних пригод, кумедних непорозумінь і безглуздих ситуацій, які перетворюють їхню небезпечну місію на справжню комедію.

Коко — сорокарічний іммігрант, який вибився з нічого завдяки винаходу трепетної води. За 15 років він став взірцем соціального успіху. Але попереду найбільша нагорода — бар-міцва сина Семюеля через шість місяців. Коко хоче перетворити її на національну подію року з дивовижними сюрпризами та ноткою Коко. Одержимий бажанням вразити світ, він втрачає межу, наближаючись до божевілля, і не помічає, як дружина, син, мати та друзі віддаляються. Ця подія стає для нього моментом істини як батька.