☆

Це зворушлива історія про батька двадцятирічного хлопця з аутизмом, який дізнається, що смертельно хворий, і починає готувати сина до самостійного життя. Вонг Суньчунь приголомшений новиною про рак печінки на четвертій стадії, а лікарі відводять йому лише кілька місяців. Найбільше він прагне налагодити життя свого сина Дафу. Спочатку відчай охоплює Вонга, і він навіть думає про самогубство разом із сином, але Дафу обирає життя. Тепер батькові доведеться запастися терпінням і крок за кроком вчити безпорадного Дафу елементарних речей та звичайної побутової логіки. Це надзвичайно важкий і трагічний життєвий шлях хлопця, наприкінці якого йому все ж вдається здобути незалежність і свободу.

Хо Юаньцзя зростав у родині, де бойові мистецтва були не ремеслом, а святинею. Батько вчив його бачити в кожному русі не агресію, а глибоку повагу до життя. Хлопець випереджав однолітків у майстерності, та головною його метою було довести батькові, що він гідний продовжити рід воїнів. Але перед найважливішим турніром доля завдала удару: родина загинула від рук тих, хто боявся їхньої сили. Спустошений і самотній, Хо відмовляється від публічних боїв і вирушає у невідомість, не знаючи, куди веде дорога. У маленькому селі він знаходить притулок і починає працювати разом із селянами. Саме там, серед простих людей, до нього приходить прозріння: бойові мистецтва потрібні не для перемоги над суперником, а для захисту тих, хто не може захистити себе. Так народжується мрія про власну школу. Хо збирає сільських хлопчаків, гартує їхній дух і тіло, готуючи до міжнародного чемпіонату, щоб відстояти честь свого нового шляху.