☆

Джон Каллахан уперше скуштував алкоголь у тринадцять років, і відтоді пляшка стала його незмінною супутницею. Життя перетворилося на безкінечне коло: пиятики, вечірки, туманні спогади, ранкове похмеляння і знову те саме. Він міг би так і дожити до старості, повільно руйнуючи себе, аж поки не відмовила б печінка, та доля розпорядилася інакше. Після аварії Джон опиняється частково паралізованим. Тепер він ледве керує інвалідним візком, а в усьому іншому залежить від оточуючих. Каллахан починає ходити на збори анонімних алкоголіків і намагається позбутися звички, яка привела до цього. Пристосуватися до нової реальності надзвичайно важко, і відчай зовсім поруч. Та попри всі труднощі, Джон знаходить справжніх друзів, відчуває підтримку коханої жінки і відкриває в собі талант карикатуриста. Подія, яка, здавалося б, мала поставити на ньому хрест, стає поворотним моментом зі знаком плюс.