☆

Після п’ятнадцяти років за ґратами Жюльєтт повертається у світ, який давно вирішив, що їй тут не місце. Батьки викреслили її з родинного дерева, немов сухий лист, а єдина, хто простягнув руку, — сестра. Але й у цьому жесті милосердя ховається тінь: недовіра, страх, незагоєна рана від злочину, про який Жюльєтт мовчала навіть на суді. Що це було — холоднокровна жорстокість чи відчай, загнаний у кут? Час не розв’язав вузол, лише затягнув його міцніше. Тепер двом жінкам доведеться заново вчитися бути сестрами, відкриваючи одна в одній незнане, болюче й, можливо, рятівне. І лише коли таємниця минулого перестане бути каменем на дні, вона зможе спливти на поверхню — разом із правом на нове життя.