☆

Семеро жінок з різними долями й характерами збираються разом напередодні Різдва, щоб відзначити свято в розкішному відлюдному котеджі. Але затишна вечеря перетворюється на пастку: розбурхана негода відрізає їх від світу, а в будинку лунає жахлива знахідка — на підлозі лежить чоловік із ножем у спині. Кожна з гостей щось приховує, і всі вони пов'язані однією таємницею, яку воліли б поховати назавжди. Ніхто не зізнається у злочині, але в кожної є мотив. Замкнені в чотирьох стінах, жінки беруться за власне розслідування, намагаючись з'ясувати, хто з них бреше, хто боїться, а хто здатен на вбивство. Та що ближче вони підходять до правди, то очевиднішим стає: винна може бути будь-яка з них. Або ж жодна.

Беатріче Морандіні Вальдірана звикла до блиску світських салонів і безтурботного розкошу, та доля закинула її до психіатричної клініки, що міститься в старовинному тосканському маєтку. Тут панує вільний режим, але для Беатріче це не свобода, а витончена в'язниця, де бракує гомону еліти й звичних надмірностей. Коли в клініці з'являється нова пацієнтка Донателла, Беатріче бачить у ній споріднену душу й починає намовляти її на зухвалу втечу, сподіваючись повернутися до життя, сповненого блиску й пригод.

Історія про двох подруг, Лучію та Марію, які разом пройшли крізь роки, завжди підтримуючи одна одну. Лучія — стримана і розважлива, Марія — вільна і непередбачувана. Та коли в їхньому житті з'являється дев'ятнадцятирічний Лука, сповнений пристрасті та життєвої енергії, звичний світ Лучії перевертається догори дриґом. Ця зустріч стає для неї шансом відкинути умовності, відчути справжню свободу і зрозуміти, що кохання не має віку. Але чи зможе вона протистояти тиску суспільства, думці подруги та власним страхам, щоб нарешті жити так, як хоче?