☆

У центрі сюжету — старша школа Кромарті, найнебезпечніший заклад Токіо для хуліганів, який насправді виявляється справжнім притулком ідіотів. Такаші Каміяма, розумний і ввічливий хлопець, потрапляє сюди через безглуздий збіг обставин і стає єдиним нормальним серед божевілля. Навколо нього — Шінджіро Хаяшіда з фіолетовим ірокезом, який марно намагається бути крутим, робот Мехадзава Шін'їчі, що щиро вірить у свою людяність, справжня горила за шкільною партою, мовчазний Фредді, схожий на Мерк'юрі, верхи на коні, та інші «круті» персонажі з безглуздими фішками. Замість драматичних бійок і пафосних монологів у стилі старих янкі-манг — короткі скетчі про викрадення велосипедів, суперечки про те, хто найкрутіший, та спроби завоювати інші школи. Стиль малюнка імітує серйозні твори Рьоїчі Ікегамі, але за кожним пафосним внутрішнім монологом ховається тупий жарт. Культове аніме-пародія, де немає сенсу, але є повне божевілля.

У покинутому місті, що скидається на Ковлунон, живе моторошна легенда про гру «Отокойо» — нічні хованки, у які грають діти в лисячих масках. Кажуть, хто грає — може зникнути назавжди. Хікора — хлопчик, чиє життя змінилося, коли його сестра Сорінча пропала під час однієї з таких ігор. Дізнавшись про це, він вирішує приєднатися до гри сам, сподіваючись знайти її та дізнатися, що сталося. Грою «Отокойо» керують невидимі надприродні сили — демоноподібні істоти, що переслідують дітей у темних вуличках і руїнах міста. З кожним раундом стає все зрозуміліше, що ці легенди — не просто казка. Коли Хікора та інші діти просуваються крізь лабіринт темних провулків, перестрибуючи через тіні й світло, деякі гравці зникають один за одним. Боротьба за виживання стає все напруженішою.