☆

У засніженому лісі, де час ніби завмер, юна напівельфійка Емілія знаходить притулок серед крижаних статуй, що колись були її народом. Її єдиний друг — дух Пак, але навіть він не може розвіяти тінь прокляття, що тяжіє над цим місцем. Люди цураються її, та вона не шукає помсти, лише тихо збирає магічні камені та боронить ліс від чудовиськ. Та коли з глибин століть з’являється Великий Дух Вогню Мелакаура, сповнений рішучості покарати дівчину за гріхи, яких вона не скоювала, Емілія мусить зіткнутися з власним минулим. Чи зможе вона розтопити лід ненависті та довести, що навіть у найхолоднішому серці жевріє іскра надії?

Одинадцятирічна Хотару залишає галасливий Токіо і переїжджає до віддаленого села, де час тече інакше. Замість звичних крамниць і кінотеатрів — лише одна шкільна кімната, де навчаються четверо дітей, та безкраї поля під відкритим небом. Спочатку дівчинка почувається чужою серед нових звичаїв, де ніхто не замикає двері, а сусіди виявляються далекими родичами. Та поступово, спостерігаючи за старшими братами й сестрами, допомагаючи по господарству та відкриваючи прості радощі природи, Хотару вчиться бачити світ інакше. Кожен день у глибинці стає для неї кроком до дорослішання, щирості та справжнього щастя.