☆

Ріцуко Ханауті народилася з недугою, яка назавжди прикувала її до ліжка, але одного дня дівчинка вперше ступила на шкільний поріг. Її кроки, незграбні й механічні, нагадували рухи зламаної ляльки, і кожен з них відлунював болем у дитячому серці. Вона мріяла знайти справжніх друзів, та однокласники зустріли її як білу ворону — сміючись, штовхаючи, відкидаючи за межі свого кола. Ріцуко дедалі глибше занурювалася у відчай, втрачаючи віру в себе та в майбутнє. Та чи зможе вона відшукати ту іскру, що запалить у ній сили боротися далі?