☆

Він повернувся з війни чужим серед своїх. В голові — уламки, в очах — пустка, у кишенях — крадена зброя. Дні минають у тумані трави, пива й автомобільних доріг, що нікуди не ведуть. Він паразитує на суспільстві, яке його не приймає, і сам не прагне нічого змінювати. Але в забутому мексиканському селі є дівчина, яка кохає його так, ніби він — єдине світло в її світі. Вона не бачить у ньому невдаху, не чує його демонів. Вона просто поруч. І можливо, саме це — єдине, що ще тримає його на поверхні, хоча він і не вміє цього ні визнати, ні прийняти.