☆

Ян і сам не зрозумів, як за тридцять п’ять років шлюбу перетворився на безсловесного виконавця чужих бажань. Його дружина Гедда вирішує все: від кольору шкарпеток до того, чи варто йому взагалі пити чай. Коли ж він згадує принизливу долю свого покійного тестя, чию останню волю так само проігнорували, Ян вирішує, що більше так не буде. Але замість чесного бунту він обирає відчайдушну гру — симулювати деменцію. Тепер Гедді доведеться не керувати ним, а доглядати, і в цьому хаосі народжується іронічна, зворушлива й кумедна історія про те, як вижити в шлюбі, не втративши себе.