☆

У 1948 році Владислав Стшемінський, визначний лектор Школи образотворчого мистецтва в Лодзі, відмовляється підкоритися сталінському режиму, який вимагає лише соціалістичного реалізму. За вірність абстракції його позбавляють посади, а роботи, зокрема легендарну «Неопластичну кімнату» з Музею мистецтв Лодзі, вилучають або нищать. Бюрократія переслідує митця: забороняє заробляти на вивісках, купувати фарби й навіть отримувати продуктові талони. Це історія про незламний дух творця, що чинить опір системі, яка прагне стерти будь-який слід вільного мистецтва.