☆

Марселлі та Джулія зустрічаються на межі власних зламів. Він — замкнений у тенетах страхів, що повільно з’їдають його день за днем. Вона — жінка, яка несподівано стає його відображенням і водночас рятівним колом. Та коли минуле накриває їх хвилею провини, Джулія вирішує діяти. Вона бачить у Марселлі те, що він давно втратив — бажання жити. Їхні стосунки стають полем битви за право бути собою, де кожен крок до внутрішньої гармонії вимагає відмови від старих ран. Це історія про те, як двоє знаходять сили не втекти від себе, а прийняти і перерости.