☆

Одинадцяте вересня дві тисячі першого року назавжди змінило світ. У центрі Нью-Йорка, серед скла і сталі, розгортається хроніка останніх хвилин життя сотень людей. Одинадцять історій, переплетених болем, страхом і надією, ведуть крізь дим і вогонь веж-близнюків. Хтось бореться за кожен вдих, піднімаючись крізь зруйновані поверхи. Хтось у розпачі набирає номер рідної людини, щоб почути останнє прости-мені. Хтось завмирає перед немислимим вибором між стрибком у невідомість і полум'ям, що наближається. А в небі, серед пасажирів приречених літаків, панує крижаний жах усвідомлення, що земля вже не буде такою, як раніше. Це не просто розповідь про трагедію. Це спроба почути голоси тих, хто того ранку вийшов з дому назавжди, і тих, хто до останньої секунди тримався за телефонну слухавку, за руку сусіда, за віру в порятунок. Найчорніший ранок Америки очима тих, хто був усередині пекла.