☆

Чи замислюємося ми над тим, як безжально сприймаємо дорослішання тварин, що нас оточують? Щойно цуцик виростає і вже не вміщається в долоню, його відразу кидають у доросле собаче життя, і мало кого цікавлять його почуття, усвідомлення власної відповідальності, обов’язків та призначення. А як ми ставимося до власного дорослішання? Іноді в людей воно триває так довго, як дано прожити далеко не кожній тварині. Дорослішання людей цікаве та сповнене драми. Як важко ми прощаємося з батьками. Як важко соціалізуємося та навчаємося. Багато людей ледве можуть відповісти на запитання про власне призначення. І ця документалка розповість про це цікаво та лаконічно.