☆

Квітень 1994 року, Руанда. Коли перші дні геноциду змушують іноземців тікати, бельгійська родина ховає молоду няню Жаклін у підвісній стелі. Та, попри смертельну небезпеку, вона вибирається зі сховку, щоб знайти своїх дітей. Замість них — лише бездиханні тіла серед трупів. Вигнана з рідного села, переслідувана, як звір, Жаклін тікає в ліс. Ця історія — нагадування про трагічні сторінки минулого, які доводять: людяність не дається від народження, її потрібно плекати в собі щодня.