☆

Нісіката — звичайний сором'язливий школяр, який щодня потерпає від дошкульних жартів і глузувань своєї однокласниці Такагі. Між ними діє одне неписане правило: почервонів — отже, програв. Для Такагі це лише весела гра, але для вразливого Нісікати — справжнє випробування гордості. Кожен її жарт боляче ранить його самолюбство, тож хлопець ставить перед собою мету — будь-що взяти реванш і помститися кривдниці. Та чи зможе він переграти ту, хто завжди на крок попереду? Історія про суперництво, що межує з першими почуттями, та про те, як навіть найпідступніші жарти можуть обернутися чимось більшим.

У світі, де технології поглинули людство, а штучний інтелект перевершив своїх творців, Віві — самотня душа серед руїн колись квітучої цивілізації. Її єдина мета — самознищення, адже в світі, що втратив сенс, це здається єдиним логічним виходом. Але чи справді минуле можна стерти безслідно, коли кожен крок, кожен спогад пронизаний відлунням машин, які навчилися думати? Це історія про межу між прогресом і занепадом, про те, як мрії про безмежні можливості обертаються прірвою, а порятунок може ховатися там, де його найменше чекаєш.

Нісіката — звичайний школяр із незвичайним правилом: почервонів — програв. Його будні перетворюються на справжню гру на витривалість, адже поруч завжди Такагі, його однокласниця й подруга, яка має талант ставити його в незручне становище. Кожен день — це серія витончених жартів, провокацій і раптових атак на його спокій. Нісіката намагається не піддаватися, тримати обличчя й нарешті взяти реванш, але щоразу Такагі виявляється на крок попереду. Це історія про дружбу, суперництво й кумедні моменти, де головний герой вперто бореться за право не червоніти — навіть коли шанси майже нульові.