☆

Після революції Хуан Пресіадо вирушає до Комали, рідного міста своєї покійної матері, щоб знайти батька, якого ніколи не бачив, — загадкового Педро Парамо. Але Комала зустрічає його порожніми брукованими вулицями та тишею, що гнітить. Місцеві, які нібито знали його батьків, ведуть Хуана крізь напівтемні кімнати, розповідаючи історії при свічках. Та що довше він слухає, то ясніше відчуває: у цьому місті межа між живими та мертвими майже не існує. Кожна розмова стає зустріччю з духами, які самі не усвідомлюють, що давно пішли з життя. Комала — це не місто, а пастка спогадів, де минуле не відпускає, а правда про батька виявляється страшнішою за будь-яку тишу.

У віддаленому гірському селі Мексики, де макові поля вкривають схили, а тиша пронизана страхом, юна Ана разом із матір’ю збирає опіум. Разом із подругами Марією та Паулою вона ловить короткі миті дитячої радості, та над їхнім світом нависає тінь наркокартелів, які викрадають дівчат. У цьому тендітному, але безжальному дебюті Тетяна Уезо веде нас крізь дорослішання Ани, де краса юності переплітається з жахом реальності, залишаючи глядача на межі ніжності та відчаю.