☆

У центрі сюжету — реальна історія, що сталася у французькій в'язниці, де директорка вирішила лікувати душі вбивць і злодіїв мистецтвом. Для постановки запросили Етьєна Карбоні, сорокарічного актора місцевого театру, який три роки не виходив на сцену, але мріє зіграти Лопахіна у «Вишневому саду». Амбітний Карбоні пропонує ув'язненим-початківцям одразу взятися за «Чекаючи на Годо» Беккета — п'єсу, де чоловіки застрягли в нескінченному очікуванні звільнення, що до болю знайоме кожному за ґратами. З приходом Етьєна життя кількох в'язнів стрімко змінюється, але незабаром ситуація виходить з-під контролю.

У маленькому містечку Бузоль усі знають родину Тюш. Жефф, Каті та їхні троє дітей живуть за власними законами: вони переконані, що людина створена не для роботи, і щасливо існують, попри постійну нестачу грошей. Та одного дня крихка рівновага їхнього життя зазнає неймовірного удару — Тюші виграють у лотерею 100 мільйонів євро! Якщо вже змінювати життя, то логічно змінити й місце проживання. І вони вирушають не будь-куди, а до Монако, адже Каті завжди мріяла саме про це місто. На новому місці їм доведеться вжитися в нові ролі та змінити свої звички, не зраджуючи головному кредо «Один за всіх і всі за одного». Французькі глядачі були здивовані датою прем’єри: зазвичай новинки кінопрокату виходять у середу, але фільм про Тюшів з’явився в п’ятницю, 1 липня 2011 року. Чому? Бо цей вихід мав бути «королівським» — саме того дня в Монако святкували одруження князя Альберта та Шарлен. Родину Тюш можна порівняти з сімейством Сімпсонів: ви й самі не помітите, як і коли встигли так міцно прив’язатися до цих диваків.