☆

Лондон, 1880 рік. У туманному районі Лаймхаус, де бідність і страх зливаються в одне ціле, серія жахливих убивств сколихнула місто. Тіла жертв настільки понівечені, що навіть досвідчені констеблі відмовляються вірити в людську руку. Місцеві шепочуть про Голема — глиняного велетня, викликаного з небуття давніми прокльонами. Інспектор Кілдер, ветеран Скотленд-Ярду, береться за розслідування, але що глибше він занурюється, то більше заплутується в павутині окультних знаків, латинських послань і зниклих свідків. Таємна поліція дихає в спину, а вбивства не припиняються. Єдиний слід веде до загадкової Елізабет Крі, жінки, яку колись звинуватили у вбивстві чоловіка-журналіста. Вона клялася, що бачила справжнього монстра. І коли в місто приїжджає мандрівний театр, Кілдер розуміє: кожен виступ — це маска, а кожна смерть — це послання. Полювання на Голема починається, але чи готовий інспектор зустрітися з тим, що ховається за лаштунками реальності?

У затишному сіднейському барі, де сміх лунає крізь дим і приглушене світло, долі двох самотніх сердець переплітаються назавжди. Санні — тендітна мрійниця з гумором, що приховує біль, та Тревіс — сором’язливий глядач, який одного вечора наважується підтримати її на сцені. Ця мить стає початком їхньої спільної подорожі: він стає її помічником і співавтором, а згодом і сам виходить до мікрофона, долаючи замкнутість. Та за кожним жартом ховаються невисловлені почуття, а за кожним виступом — боротьба з власними демонами: булімія Санні та ДЦП Тревіса. Між ними виникає ніжна прив’язаність, але шлях до кохання ускладнює її хлопець — їхній спільний менеджер. Стендап стає для обох терапією: те, що вони не наважуються сказати одне одному, лунає зі сцени крізь сміх і сльози. Це історія про те, як недосконалість робить нас справжніми, а кохання народжується там, де страх зустрічає оплески.

Ділан — диспетчер аеропорту Нью-Йорка, який звик до щоденного тиску та хаосу, що панують у його професії. Та одного разу в небі над містом стається дещо незрозуміле: два пасажирські лайнери раптово змінюють курс і починають невпинно наближатися один до одного. Ділан встигає розвести їх на останню мить, уникаючи катастрофи. Та замість визнання він отримує звільнення після офіційного аналізу інциденту. І тоді починається найдивніше: Ділана починають переслідувати химерні видіння, які, як він згодом дізнається, мучать також деяких пасажирів тих самих двох рейсів. Те, що спершу здавалося лише відлунням стресу, обертається на спільну таємницю, що веде до невідомого.