☆

Після двадцяти років мовчання та відчуження Моніка, трансгендерна жінка, повертається до рідної домівки на Середньому Заході Америки, де на неї чекає важкохвора мати Євгенія. Це повернення стає не лише актом милосердя, а й болісним зіткненням із минулим, яке вона залишила в підлітковому віці разом із родиною, що так і не прийняла її справжню сутність. Кожен крок у цьому домі пронизаний страхом, болем і водночас тихою мужністю. Моніка намагається залікувати старі рани, знайти сили для прощення та примирення з тими, чий погляд на світ залишається непохитно іншим. Це історія про покинутість і старіння, про відмову й прийняття, про те, як важко повертатися туди, де тебе ніколи не чекали, і як знайти в собі світло навіть серед руїн власного минулого.