☆

Сімдесят сьомий рік. Америка, яка ще не оговталася від відлуння Другої світової, стає полем тихої війни. Група звичайних громадян — ветеранів, детективів, колишніх агентів — об’єднується в таємну команду, щоб полювати на тих, кого офіційна влада вважала за краще забути. Нацистські осередки, що пустили коріння в американських містах, не лише пропагують свою отруйну ідеологію, а й чинять злочини проти мирних людей. Близько сотні втікачів від правосуддя були знайдені та знешкоджені цією громадянською групою. Але кожен новий слід веде глибше — до тих, хто фінансує, прикриває та використовує старих ворогів для нових цілей. Що буде далі, коли мисливці самі стануть здобиччю?

Грег — звичайний старшокласник, який разом із дивакуватим приятелем Ерлом знімає кумедні пародії на відомі фільми. Його життя — це буденність, плани на коледж і бажання залишитися непомітним. Та все змінюється, коли мати наполягає, щоб він провідав Рейчел — подругу дитинства, яка бореться з раком. Спочатку спілкування здається обом непотрібним, але поступово між ними виникає справжній зв'язок. Коли Рейчел відмовляється від лікування, Грег вирішує зняти для неї особливий фільм. Цей задум стає для нього не просто творчим викликом, а шляхом подолання власних страхів, егоїзму та страху перед справжньою близькістю. Йому доведеться пожертвувати навчанням, посваритися з Ерлом і зробити останній крок, щоб подарувати Рейчел хоч трохи щастя — і знайти себе.

У світі, де електрика ще не стала звичною, а газові лампи освітлюють вулиці, розгортається запекла боротьба за майбутнє. Томас Едісон, чиє ім'я вже гримить як символ прогресу, переконаний, що його постійний струм — єдиний шлях до технологічного тріумфу. Та поряд із ним з'являється молодий, блискучий Нікола Тесла, чиї ідеї змінного струму кидають виклик амбіціям винахідника. Водночас підприємець Джордж Вестінгауз, озброєний вірою у нову технологію, прагне запалити світло в кожній оселі, кинувши виклик самому Едісону. Між геніями спалахує битва, яка переростає у гучний судовий процес, де на кону — не просто слава, а сама доля електричної ери.