☆

У світі, охопленому невідомою епідемією, де заражені повільно втрачають людську сутність, шістнадцятирічна Меггі опиняється на межі між життям і переродженням. Вірус не робить її агресивною, але невблаганно стирає її особистість, спогади й почуття. Поки медицина виявляється безсилою, її батько відмовляється здаватися. Він випробовує все можливе, але замість ліків знаходить інше — силу батьківської любові, турботи й тепла. І коли лікарі помічають неймовірне уповільнення деградації, постає питання: чи може людська близькість стати справжніми ліками? Ця історія — про надію там, де її вже немає, і про те, що навіть перед обличчям невідворотного людяність здатна творити дива.