☆

У своєму режисерському дебюті австралійська письменниця Джулія Лі створює дивовижну антиеротичну притчу, де тіло стає товаром, а байдужість — формою самозахисту. Юна студентка Люсі, яка балансує між медичними експериментами та випадковими заробітками, погоджується на загадкову високооплачувану роботу, навіть не підозрюючи, що її роль у цій угоді виявиться значно глибшою за просту оренду плоті. Емілі Браунінг створює образ відстороненої красуні, чия пасивність межує з саморуйнацією, а кожна еротична сцена позбавлена жаги, поступаючись місцем холодній символіці. Питання, які виникнуть у героїні до роботодавців, змусять її — і глядача — самостійно шукати відповіді там, де секс є лише метафорою, а неспокій — єдиною справжньою емоцією.