☆

У ніч, коли все мало вирішитися, Олівія тікає від власного випускного, від майбутнього, яке лякає її більше за будь-яку темряву. Дві подруги не відпускають її саму — вони йдуть за нею, сподіваючись витягнути з прірви відчаю. Замість святкових вогнів вони знаходять покинутий будинок, де сміх лунає голосніше за страх. Та коли старовинне обертове дзеркало починає оживати, у його відображеннях з’являється те, від чого дівчата так відчайдушно тікали. Кожен поворот скла складає їхні таємниці, кожен погляд — нагадує про біль, який вони ховали. Дорослішання — це не про випускний. Це про те, щоб подивитися в дзеркало і не відвести погляд.