☆

Після болісного розставання Мелісса вирішує, що кохання — це пастка, а самотність — єдиний порятунок. Та коли випадкова й безглуздо кумедна пригода мало не закінчується трагедією, вона отримує дивний стимул: стати нестерпною, егоїстичною й цинічною жінкою, поруч із якою неможливо втриматися. Проте чим наполегливіше Мелісса грає роль «запеклої стерви», тим частіше доля підкидає їй людей, які бачать за маскою зовсім іншу — вразливу, пристрасну й до болю живу. І тепер їй доведеться з’ясувати, чи справді самотність лікує, чи, можливо, справжня свобода починається там, де закінчується страх бути покинутою.