Монті Пайтон і Священний Грааль (1975)

Король Артур, що втратив глузд разом зі своїми лицарями, веде безглузде військо на пошуки талісмана, якого ніхто не бачив, крім самого монарха. Їхні коні — це лише плід уяви, а середньовіччя — гротескна декорація, де кожен закон і кожна традиція вивернуті навиворіт. Коли лицарі стикаються з озброєними французами, ті замість бою влаштовують словесну перепалку, а Чорний лицар, втративши всі кінцівки, продовжує викликати на двобій. Селяни, які сповідують анархо-синдикалізм, намагаються пояснити королю, що влада — це ілюзія, а його місія — абсурд. Усе завершується тим, що героя-невдаху зупиняє не дракон і не чаклун, а звичайний історик, який втомився від фальшивої епічності та відправляє божевільного монарха туди, де йому місце — за ґрати, бо навіть у вигаданому світі є межі дурниць.