Носферату - симфонія жаху (1922)

У самому серці Карпат, де тіні сміються з законів світла, молодий нотаріус Андрій Гордієнко отримує дивне замовлення: продати покинутий маєток у провінційному містечку Вісбогу. Замовник — граф Чорний, який не показує обличчя навіть у листах, але платить золотом, від якого тхне вогкістю. Дорога до Трансільванії стає для Андрія низкою дивних знаків: селяни хрестяться, коні відмовляються йти вперед, а старий візник зникає під час зливи, лишивши його самого перед брамою, що рипить, як розбита скрипка. У замку Андрій зустрічає господаря — високого, худого, з очима, що світяться крізь темряву, і пальцями, схожими на павуче коріння. Граф підписує папери, але коли Андрій прокидається серед ночі, він бачить, як Чорний, не торкаючись підлоги, пересуває труни до підвалу, а на його обличчі — не тінь, а сама порожнеча. Єдине, що лишається в Андрія, — це лист до нареченої, яку він ніколи не обійме, і знання, що справжній продаж ще не почався: граф не купує дім — він купує його душу, щоб поселитися в кожному кутку, де Андрій колись мріяв про щастя.